Чтобы стать автором достаточно или зарегистрироваться

Фабрика ялинкових прикрас. Тут роблять свято

darusia, 3467
До Нового року лишилося 53 дні. А я уже створюватиму відповідний настрій. До вашої уваги розповідь про подорож на фабрику ялинкових іграшок


Ви уже оцінили мою слабкість до усіляких виробництв? =)
Про цю екскурсію я мріяла давно і безнадійно. Але то не було можливості, то часу, то просто не складалися зірки. Та коли я переїхала до Києва, дізналася, що недалеко від міста є дві фабрики, що роблять новорічне свято. А як побачила знижку на екскурсію, вирішила, що ми із чоловіком туди обов'язково поїдемо. І ми поїхали. Тому !

Як я писала вище, під столицею є дві фабрики, що виготовляють ялинкові прикраси: у Клавдієвому та у Луб'янці. Перша — більша, а друга, кажуть, — взагалі її філія. Я у подробиці не занурювалася. Просто отримувала задоволення.

Тож, с.Луб'янка. Автобусом їхати більше години. Машиною, думаю, значно швидше.



Коли ми під'їхали до будівлі, я навіть подумати не могла, що моя мрія може поміститися у такий маленький будиночок. «Мікрофабрика», — подумалось мені.


На порозі нас зустрів приємний директор підприємства. Він же був нашим екскурсоводом: розповів про всі етапи виробництва, а потім і показав їх. Машинну працю тут не визнають. Тому усі іграшки — ручної роботи. Поставляють їх до США, Німеччини, Росії тощо. А пік продажів за кордон приходиться саме на літо. Взимку купують лише наші. Як-то кажуть, «у свинячий голос». Загалом на фабриці працюють 70 осіб. За минулий рік 22 пішли у декрет =) Відпустка у працівників фабрики складає 20 днів і завжди припадає на другу половину січня.


Так виглядає вестибюль фабрики. Розписаний і весь у ящиках із ялинковими прикрасами.


Іграшки виготовляють зі скляних трубок. Їх сюди поставляють з Полтавського заводу медичного скла. Нам пояснили, що його (медичне скло) виготовляють з чистого піску, а не з битої склотари (і це — важливий нюанс, але я прослухала, чому).

Так виглядає цех склодувів. Коли ми прийшли, тут був вихідний і працювали лише ті, хто був потрібний для демонстрації можливостей виробництва. Жінка у чорному, до слова, виготовляла тюльпани зі скла. Дуже складний процес, який я так і не змогла адекватно відзняти. Утім, готові квіти все ж покажу. Пізніше.


Кульки видувають з розігрітої скляної трубки, запаяної з одного боку.


Розмір кульки видувають на око. Але вона має бути не меншою за одне кільце і не більшою за друге (бачите, оті кільця, що прикріплені до столу?). Не бачила жодної помилки склодува, поки знімала там. Уявіть собі — вгадують розмір до міліметра!


Майбутні кульки виглядають так.


Далі відбувається сріблення. Виявилося, що магії нема. Звичайна хімічна реакція «срібного дзеркала». Усередину наливають розчин срібла та аміаку, потім кульку занурюють у теплу воду і починають трусити по колу.


Спочатку її внутрішня поверхня чорніє, а потім з'являється срібне покриття. Весь процес займає 30 секунд для однієї кульки. Можна було б зробити це швидше за допомогою машин, але тоді срібло дуже швидко лущиться, а прикраса втрачає естетичний вигляд.


Далі кульки мають висохнути.



Деякі ветерани сріблення встигають і пилом припасти =)


Після цього прикраси фарбують, та у той відсік нас не повели — їдкий запах фарби не є корисним, тому відразу ми покрокували до місця, де працюють художники (ящики там повсюди, правда).


Художники здивували. Вони виявилися дітьми. Ну, не те, щоб дітьми, але для мене, вони такими видались. Це — студенти художнього коледжу і їхні робочі місця.




Краса, правда ж?








Фарби наносять у кілька етапів. За один етап наносять лише один колір. Щось намалювали білим, наприклад, повісили на сітку, взяли наступну іграшку, теж написали щось білим. І так по колу усі іграшки. Далі вводять інший колір. Максимум, який використовують тут — 12 кольорів. Художник бере іграшку до рук стільки разів, скільки кольорів він використовує для її розмалювання.




Це — готові іграшки. Потім їхні «ніжки» обріжуть і прикріплять цоколь (чи як називається штука, за яку вішають прикраси на ялинки).


Краса там повсюди. Я не знайшла жодної іграшки, яку могла б назвати негарною.



Я знайшла лише дивні =) Це іграшки, які, судячи з усього, намагалися врятувати від невдалого видування.






Тут, бачите, і перці, і шкарпетки, і навіть бутса.


А далі нас повели до крамнички. Кожну придбану іграшку за 1 грн можна вдягти у таку коробочку.


Так виглядають готові тюльпани.


Ну, і іграшкиіграшкиіграшки. Люду було багато, всі штовхалися і було трошки незручно. Але я бачила навіть іграшку із Команданте.


Потім за ту ж таки 1 грн можна попросити майстра написати щось на кульці.


Власне, я залишилась задоволеною.
На фабрику можна їздити і власним транспортом безкоштовно (тільки треба подзвонити та попередити заздалегідь про свій приїзд). Там точно не відмовлять у екскурсії. До того ж у магазині — ціни виробника, тому можете сумістити приємне із корисним: і подивитесь цікаве, і оновите колекцію ялинкових прикрас. І допоможете заводові з продажами =)
Усім охочим на фабриці радили поквапитись, бо уже в грудні почнеться ажіотаж і іграшки розкуповуватимуть, як гарячі пиріжки.

darusia

darusia

Віднедавна — мешканка Києва. Дуже сумую за роботою на ТБ та за рідним містом Д.

Добавить в избранное
Автор:
darusia
Теги:

7 комментариев

avatar
0 +
Вот уж не думал что их вручную делают.
Это везде так или просто это заведение колупаем их вручную?
avatar
1 +
Не, есть и те, которые машинную роспись используют. Это просто здесь такая позиция, как я поняла
avatar
1 +
Интереснейший репортаж! У меня есть давняя мечта попасть в стеклодувную мастерскую.

Заметили, как шарики при разрисовке сушатся в формах от скотча? :)
avatar
0 +
Здорово! Очень хочется попасть на экскурсию! Интересно в нашем регионе есть такие фабрики? Спасибо автору!:)
avatar
1 +
Попробовала поискать в сети. Говорят, что на Луганщине есть, на Львовщине, Прикарпатье и вот в Киевской области.
avatar
0 +
Свято наближається))
avatar
0 +
Отличный репортаж, отличные шарики:)
Чтобы оставить комментарий нужно или зарегистрироваться