Анатомічний гурток ДДАУ

darusia, 1579
Нещодавно їздили по роботі до ДДАУ (Агроуніверситет). Там діє гурток, де студенти власноруч виготовляють усілякі макети тварин: від скелетів і м'язових препаратів до повноцінних опудал.
Їхали ми туди задля того, щоб зняти процес виготовлення пітона. Багато фотокарток я не робила, але трошечки привезла. Тому бажаю приємного перегляду і читання.

Про пітона та всіх-всіх-всіх

Це — лише невелика частина того, що раніше було живим 3,5-метровим пітоном. Він мешкав у Ялтинському зоопарку та, уже перебуваючи у поважному віці, помер. Тоді його передали нашим студентам. Точніше — ДДАУ. Там його на півтора року поклали у холодильник і думали, що ж з нього зробити. І вирішили складати скелет. Адже опудало пітона у них вже є (його довжина — 2,7 м), м'язовій матеріал є також, є і макет, що демонструє влаштування різних функціональних систем організму.



Цей пітон має 340 хребців. До 308 з них треба було прикріпити 618 реберець. Я уже казала, що за життя він мав 3,5 м у довжину. Зараз плазун втратив уже 30 см, адже зі скелета прибрали міжхребцеві хрящі та м'язи. Робота триває уже 5 місяців і скоро скінчиться (лишилося близько 10 ребер прикрутити). До скелету прилаштують череп та покладуть у щелепи такий самий кістковий макет мавпи. Мавпа, до речі, приїхала до ДДАУ разом із пітоном, і стане гідним доповненням цього уже майже музейного експонату.



Паралельно із пітоном тут збирають м'якопанцирну черепаху:




Та ігуану:



Опудало ігуани має такий вигляд:


Власне, все. Наостанок викладу трохи фотокарток з самого кабінету.
Це — старий скелет коня. У кадрі, власне, його череп. Просто видався цікавим цей кадр:


А так виглядають внутрощі страуса. Їх препарують у формаліні і закривають у такий акваріум. У такому стані вони можуть зберігатися ду-у-уже довго:


А це — приклда того, як робити опудала не треба:

Студенти кажуть: це неправильно зроблений лебідь. Коли роблять опудала птахів, намочувати пір'я ні в якому разі не можна. А тут — зробили саме так. Тому і вигляд у нього не дуже.

Усі виготовлені експонати зберігаються у Анатомічному музеї ДДАУ (знаходиться на вул.Космічній). Кажуть, там уже близько 700 різних препаратів. Нещодавно от зібрали тапіра. Він наразі є найекзотичнішим у колекції. Взагалі, запевняють, великих тварин збирати значно легше, ніж маленьких. Такі от справи.

До речі, за цими макетами вчаться не лише студенти. Сюди часто приводять школярів. Їм не тільки розповідають про будову різних тварин, а й вчать відповідальності за домашніх улюбленців. Адже не усі тутешні експонати померли через свій поважний вік. Багато хто став жертвою необачного ставлення до себе людини.

На цьому все. Своєрідна установа, втім, маю надію, що вам було цікаво і не надто моторошно.
darusia

darusia

Віднедавна — мешканка Києва. Дуже сумую за роботою на ТБ та за рідним містом Д.

Добавить в избранное
Автор:
darusia
Теги:

29 комментариев

avatar
-1 +
«внутрощі страуса» Бэ-э-э…
avatar
4 +
Что б закрепить эффект ты решил приложить ее еще раз?
avatar
0 +
Могу еще раз)
avatar
2 +
нЭ надо!))
avatar
0 +
какая молодежь нынче впечатлительная :)
avatar
3 +
Что делает череп коня в ванной? оО
avatar
4 +
тянется к раствору хлора 2,5% :)
avatar
4 +

Хочу заметить, для укрепления волос.
avatar
0 +
Даша, спасибо конечно за познавательный пост, но как у тебя потом было с аппетитом после всех таких вкусностей?;)
avatar
1 +
Вот скажи мне, добрый человек, я чисто внешне похожа на человека с проблемным аппетитом?))
Я с 9 по 11 класс училась в медицинском классе ибо собиралась продолжать семейную династию и идти во врачи. Поэтому я во времена молодости была и в таком же музее ДГМА, где есть такое же, но человеческое :) А то, что я стала журналистом, это знаешь ли… Назовем это маленким, но очень удачным недоразумением :)
avatar
0 +
Не обижайся добрый человек, не со зла спросил. Всего лишь поинтересовался)
avatar
0 +
да че обижаться-то?) всё четко, в норме;)
avatar
3 +
Черепаха внутри пустая, юзернейм.
avatar
4 +
Спасибо, пост интересный. Сам дома собираю коллекцию черепов. Но, глядя на чучело игуаны, работа кажется топорной. Для примера — как делают чучела в Казахстане.
avatar
0 +
Я думаю, что игуана сделана еще при Союзе. Во-о-от.
За ссылку спасибо — сейчас почитаю. Интересно :)
avatar
3 +
Сам дома собираю коллекцию черепов.
Ууу… Вот с кем на Блогре лучше не ссориться.
avatar
1 +
ну, может, коллекция — громко звучит, но отрубленные бошки приму в дар. Так сказать, для коллекции.
avatar
3 +
«Коли роблять опудала птахів, намочувати пір'я ні в якому разі не можна. А тут — зробили саме так. Тому і вигляд у нього не дуже.» Хочу заметить, что при изготовлении чучел птиц замачивать шкурку (или перо) не только можно, но иногда и нужно. Например, при застировании кровяных следов. А чтоб высушить ее после стирки используют обыкновенный картофельный крахмал.
P.S. Таксидермические студии в Днепропетровске тоже есть. И вот по этой ссылочке как раз про крохмал и упоминается.
avatar
0 +
Совсем забыл сказать «спасибо» за интересный пост! Об этом кружке я когда-то слышал, но теперь имею более полное представление.
avatar
0 +
спасибо, что поправили
avatar
4 +
Если кому интересно, могу в будущем попробовать себя в писательстве и набросать небольшую статейку о нашей местной студии ;)
avatar
1 +
Интересно, еще бы!
avatar
2 +
Договорились! Вооружусь фотоаппаратом и сделаю.
avatar
0 +
И мы теперь имеем остросюжетный жанр на своих страницах. Натурализм всегда впечатляет — дыхание жизни, или дыхание смерти?..
avatar
-5 +
щирый пост. облом. :(
avatar
1 +
Ну, да… Это, собсна, результат нашей туда поездки) Я просто им не вполне довольна, поэтому не выкладывала)))
avatar
0 +
Видео смягчило впечатление, все стало ок, а то фото как-то не уютны мне были )) Спасибо Антону.
Чтобы оставить комментарий нужно или зарегистрироваться